Процесор, який ми тестуємо, працює на частоті 2600 МГц. Це двоядерна система. Кеш першого рівня - 64 КБ - 32 КБ для кожного ядра. Кеш другого рівня поділяється на обидва ядра і має потужність 2048 Кб. Дуже важливою особливістю описаної системи є низька номінальна робоча частота шини, на якій вона працює, - 200 МГц. Множник процесора - x13.
Стандартна продуктивність процесора майже така ж, як і у версії E5200 - адже різниця в робочій частоті становить лише 100 МГц. Це означає, що процесор добре впорається з усіма завданнями. Звичайно, в оптимізованих завданнях він поступатиметься місцем чотириядерним системам, але втрата дорогого Core 2 Duo не величезна.
Реальні переваги описаної системи виявляються, якщо врахувати всю платформу, на якій вона має працювати, та її сприйнятливість до розгону. Для нормальної роботи достатньо найдешевшої материнської плати і 800 МГц DDR2 пам’яті - оскільки процесорна шина дозволяє це робити. Якщо ми хочемо підняти його, це також можна зробити майже на будь-якому диску - підняття шини до 266 або навіть більше МГц - це навіть не розгін, враховуючи материнську плату. Нам вдалося перетворити його до 4043 МГц - для нього потрібна була лише шина 311 МГц, а напруга живлення підвищилося до 1,45 В.
Споживана потужність ЦП (для всієї тестової платформи) становить 152 Вт при простої, 193 Вт при завантаженні процесора та 254 Вт, коли вся платформа завантажена вимогливим графічним додатком.
Більше 300 злотих Intel пропонує потужний та сучасний процесор. Його переваги оцінять не тільки звичайні користувачі, а й шанувальники розгону - процесор розгортається дуже легко, досягає високих тактових значень і не вимагає спеціальної пам’яті та материнської плати.